Повертайтесь до рідного дому.
Українці, рідні, українці,
Ви немов лебедики сумні,
Розлетілись на чотири кінці,
По усіх куточечках Землі.
У чужих краях, де сонце світить,
Знаю я, немає Вам тепла,
І не буде Вас земля та гріти,
Буде все чужою Вам вона.
Комусь добре там, комусь погано,
Хтось радіє, а в когось журба,
Та не винна Україна- мати,
Що у неї доленька така.
Знаю я, що в цьому й Ви не винні,
Що подались у чужі краї,
Що на довго Ви так відлучились,
Від своєї рідної землі.
І ніхто Ви там,мені повірте,
Долі й щастя Вам там не знайти,
Буде в серці болем все щеміти,
Рідний край, де народились Ви.
Повертайтесь рідні Ви додому,
До свого батьківського гнізда,
Де на Вас чекають батько й мати,
Де сумує ваша дітвора.
Де росте калина біля хати,
І джерельна чиста бє вода.
Бо лиш тільки у своєму домі
Є повірте, правдонька свята.
Повертаймося до дому ... 
