Гамуючи тривоги і невдачі
Серед несмілих зустрічей й бажань
Повір, ніколи більше не заплачу
Лише зітхну і подивлюся вдаль.
А там в просторах вічних і зелених
У мелодійних звуках чарівних,
Птахами щастя полетіли в небо
Усі мої незвідані думки.
Вони ділили горе і натхнення,
В минуле повертали неземне
Та хочу їх забути, бо до тебе
Ота дорога правди поведе.
Та блискавкою-поглядом несмілим
В симфонії осіннього тепла
Я повернусь у згадки і в надії, -
Чекатиму на звісточку добра.
З відкритим серцем незахищеним від злості,
Від обіцянок марних і страждань
Я посміхнусь, бо щастя було сонцем
Для нас з тобою в літечка причал.
Бажання завмирало і раділо
І нас несміло у полон взяло,
Підняло вітром легким мов на крилах, -
Розтануло в блакитному вінку.
Пекучий біль з’явився так неждано,
Коли прийшла годинонька лиха,
Коли такою впевненою пані
Розлука привіталася здаля..
Порожня стала мрія незбагненна
І попелом розвіялась гірким,
Пожухли квіти на полях і в небі
Пісень не чути гомінких птахів.
Це ласка, а чи може крик прощання,
Чи сум рукою тихо обійняв, -
Це почуття загинуло для тебе,
Але для мене – згадка на життя.