* * *
Диктатором залякані поети
Творять слухняно-аркодужні оди,
Одержуючи щедрі нагороди
І змогу смертю власною померти.
Забудуться римовані цитати,
Коли убивці лютого не стане,
Бо самозваних “класиків” читати
Вчорашній раб одразу ж перестане.
Хіба що в книгозборі ветерана
Ще нагадають про часи минулі
Томи розкішні… Як іржаві кулі
У чорноземі. Як ім’я тирана.
