Білі чайки купаються в морі,
Гонить вітер здаля баранців,
Тихо риби викрадують зорі,
Із відкритих чужих гаманців.
То не зорі так сяють, а перли,
Що зірвались колись з ланцюгів,
Їх не втримали лапами ферми,
Біля дивних людських берегів.
Бо перли не люблять кайданів,
Море вперто сховає скарби,
Риби викрадуть зорі в тиранів,
Білих чайок спасуть від журби.