безхрам ́я моє очорнене
де ще змалку дзвіниць наплакано
вниз по схилах знедолених лиць
обережність твоєї синхронності
із моїм понадземним поклоном
схаменувшись торкаєшся дзвону
тут під пропасть знаходжено вироки
залишись малокрів ́ям падіння
всі ми сироти в виспівах хору
і безхрам ́я моє очорнене
що коругви сліпили кульгаючи
по дорогах в простиглість заплутаних
між полюддям нещасні і близькості
забагато у дзвонах на двох.