Хотів би я знайти причину
Твоїх захованих думок
Відчути спрагу через силу
І дотик всіх осінніх нот
Набрид мені мінливий спокій
Емоцій іграшки-цяцьки
Усі повсюди корчуть розум
І хтось шукає глибини
Чому ми любимо повагу
У пошуках чогось повсюди ми
Але чому не можна легко
Кудись ізвідци утекти
Буває хочеться до дому
Та де він є, куди до нього йти
Не вибіжу я на чужу дорогу
Там гидко-солодко мені
Прохожу поглядом байдужим
Я через весь простий народ
Шукаю творчість в їхніх душах
Неначе бачу все за крок
Хотів би знати свою мрію
Що тягне серце до зірок
Пройдуся швидко попід прірвою
Всю радість геть скручу в пучок
Чому ми прагнем визнання
Чому так хочеться емоцій
Що не питання - то війна
І в ній противник серцю розум
Чому цих два мене в мені
Постійно б*ються до крові
Хіба не є вони одно
Нерозумію все одно
Хотів би в когось запитать все
Та розуміє тільки Бог
Тому уся моя війна-
Це тихий шлях до пізнання