Я сплету вінок із теплих слів
Подарую осені – одіне
І забуде прохолодні дні,
І «курли» тужливе журавлине.
Я сплету вінок із теплих снів,
Одягну собі, хай душу гріє.
Щоб вогонь горів, а не зотлів,
Не згорай лише – солодка мріє.
Сплетений вінок із почуттів
Подарую я тобі, коханий,
Аби ти до мене прилетів,
На душі з любов’ю тепло стане.
У вінку закрутимо ми вальс
Із дощів, веселки, падолисту.
І піде мереживо у нас,
Сплетене із снів моїх барвистих.
Любов, Ніжність - з віком не тьмяніють, не черствіють!
Виконання просте, задушевне, без комерційної попсової квазілірики.
Тамара Васильєва відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цілком з Вами згодна, Вікторе! Дякую! Планую і дальше співпрацювати з Людмилою, маю показати їй Ваші мелодії, дуже хочу почути під гітару "Осінній вальс"