Кохання – неповторне почуття,
Але лише тоді,коли взаємне.
Нової істини вам не відкрию я.
Та саме тим воно величне і таємне,
Що змушує літати в небесах,
Коли є той,з ким можна розділити
Жарини ті, що пломеніють у серцях.
В самотності ймовірно обгоріти.
І вже любов не схожа з божим даром,
А насолоди сік – з нектаром.
Подібний він скоріш на кислоту
Чи на отруту, що повільно діє,
Встановлюючи на шляху мету,
Труїти до останньої надії.
Яким би суперечливим то не було -
Кохання! Ми все одно звеличуєм його.
Ми знаємо, що все буває у житті,
І колись першому захочеться піти тобі.