пісня
Мій милий куточку, оазисний раю,
До тебе спішу із далеких доріг,
І кожного разу на мить завмираю,
Ступивши на твій благодатний поріг.
Тут м"ятою пахне, гірчить полинами,
Задивлені вікна на річку і бір,
І пам"ять дозріла, немов із туману,
У спомини шлях віднаходить собі.
Країно казок і років безтурботних,
Мені ти наснилась в далекім краю.
І буду я цим дорожити допоки
Покличе на іспит Бог душу мою.
Не жаль, що літа пролетіли мов коні,
Що іноді стомлене тіло болить,
Печально, що матері теплі долоні
Моїх не торкнуться хоча би на мить...
Справді гарний пісенний текст.
Мені неважко було вгледіти, що абсолютно співпадає він з піснею "Село під горою", замовлену мною Охові для Олени Білоконь. А поки-що вона взяла нашу пісню "Ота стежина". Вже першого березня в Полтаві - презентація її нового альбому. Думається, Віктор може створити й нову мелодію саме на цей текст. Щиро бажаю успіху.
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олександре!
Хай пісні на ваші вірші живуть не тільки на папері, а й у серцях слухачів!
Шануймося!
Яка ж прекрасна пісня, пане Володимире! Моє Вам ЧУДОВО!
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обзавестись би апаратурою, Романе, то й чекати довго б не довелось. А так треба просити хлопців- музик, а в них не завжди виходить, а час спливає ...
Дякую, друже!!!