Трагедії,щастя,радість,сміх
наслідки від нашого буття,
все це вривається в наше життя.
Стрімголов і напролом,
мчить,біжить,спішить ,летить.
І проблема наша та,
Що ми так поспішаєм жити,
що забуваєм і любити.
Ми чекаєм і не знаєм чого,
ми любим і не знаєм кого.
Ми йдем туди,куди не знаємо самі.
Але йдем ,бо ж ми завжди праві.
Ми ті ,що жили і живем,
і жити будем повсякчас
Проте,питання лиш одне,
Чи довго світ витримає нас?)
