Про що б ти не думав, війна
У думку вплітається кожну.
Реальність сьогодні сумна,
На серці сьогодні тривожно.
Щоранку ти чуєш про смерть,
Пригнічує брак позитиву,
Слізьми вже наповнена вщерть,
Найблища до нас, перспектива.
Природньо сприймається те,
Що зводяться мрії в одне лиш:
Крім МИРУ, все решта - пусте
І... виспишся так, як постелиш.
Ты знаешь, Любочка, от отчаяния и тревоги нашла успокоение в волонтерстве. Пусть моего скромного взноса хватит на несколько квадратных см бронежилета, но вдруг этот см окажется спасительным? Может, сданная кровь поможет кому-то выжить... Вот благодаря этой теории "точечного добра", наверное, и выживаю в этом кошмаре. И конечно, молюсь о МИРЕ. Как и все мы. Верю, что будем услышаны
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми теж здаємо гроші і на роботі, і смс-ки висилали... Цього, звичайно мало, треба взнати ще чим можна допомогти...А молюся я теж зранку і на ніч... Не думала, що коли-небудь буду молитися за мир...