Заспівай мені, пташко, про юну весну,
Нагадай мені мила, чи була я щаслива?
Ніч квітнева, мов рай, але я не засну,
Бо у серці моїм - сльози, спогадів злива.
Під вікном, як колись, вишня біло цвіте,
Прошепоче вітрець колискової звуки.
Пригадалось святе - почуття золоте,
І здалось, що в цю мить не існує розлуки.
Позбираю слова, наче квіти живі,
Що в дівочий віночок колись заплітала.
Де ходила любов по шовковій траві,
Мов чарівний туман, і роси не збивала.
... Заспіває мені соловей під вікном,
Знає пташка мала, як на неї чекаю.
Аж під ранок тривожним забудуся сном,
І присниться мені, що я знову - кохаю.