Місто вже вкрито оксамитом ночі,
І на все по-новому дивляться очі.
Морозне повітря поїть легені,
І розкриває наче вперше в житті.
Зігріюся примарлевим теплом,
Що подарує келих із вином.
І по кімнаті відбиваючись від стін,
Лунає ехом «Пілігрим».
Цей механізм, як ніж-перо
Розріже сіть байдужих втом.
Повириваються на волю мрії,
Майстри роботи із піском.
Разом збудуємо життя красиве
Його назвем – Чистим листком.
І от посеред того дійства
Лунає звук початку дня...
Знову полон від повсякдення,
В нових тенетах буду я...