Мені наснився дивний сон,
Такий казковий і чарівний,
Він то захоплював в полон,
То відпускав по хвилях пінних,
То піднімав аж до небес,
Де я літав на щастя крилах.
І все так було гарно, мило,
Все начеб знову я воскрес
Давно вже занепавшим духом.
І я парив, я землю бачив,
Її ліси, її поля і рік небачені узори,
Це був мій край, моя країна.
Аж ось вогонь і плями диму,
Шугає смерті хижа тінь,
Раптово защемило в грудях,
Я зрозумів іде війна.
Моя нещасна Україно!
Тут я проснувся…
Вже й не спав...