Я терпiв всю твою брехню
через яку часом не вистачало
кисню.
Вважавши раєм твоє серце
робив дурню
аби дiстатися туди.
Я був готовий здати
душу у ломбард.
Поганих рис здолати у собi
аж мiльярд.
Але зробивши
фiнальний акорд
на моїх струнах кохання
ти,
не давши шансу пiшла,
гiркi спогади
лишивши.
Вони - це океан лайна
який нещадно поглина
до самого дна.
I я на такому днi,
що й Спанч Бобу не снилось.
