Війна грошей, а не людей.
Війна всіх гнид, і блох, вошей,
Усіх тих сук, що мають владу!
Їм нас не шкода. Шкода Раду!
Самих себе, і своїх статків!
Ото й багато так податків!
Тепер війна - всіх бід причина.
А самі п'ють портвейни, вина,
Їдять ікру, смачні ковбаси,
І п'ють всю кров з того Донбасу!
Що - пам'ять? Що їм ті герої?
Їм класти, що буде з тобою...
Війна грошей, а не людей.
Війна всіх гнид, і блох, вошей,
Всіх олігархів, діячів
Ще принесуть нам купу див...
Тепер живемо по-новому,
Але від цього лише втома...
Колись прийде час, стануть люди,
Прийде порядок, щастя буде,
І загоряться знову шини,
І стануть в Раді гнути спини!
Забули, як за них стояли,
Була надія... Коли їх вибирали!
Тепер руйнують, бють, грабують,
Майбутнє тільки лиш плюндрують!
Читав свої вірші, свої надії...
Та то - як мрії. Гляньте лиш на дії...
