Розірвавши спокій неба,
Грім із грозами лютує,
А під небом у хатинці,
Мати нічку не ночує,
Все в молитві і у сльозах,
Просить милості, благає:
«Зжалься Боже Всемогутній,
Над моїм стражденним краєм,
Навчи грішних в мирі жити,
Щоб вже більше не вбивали,
Пошли мудрості тим людям,
Що забули все у злобі
Та покликали чужинця,
Воювати в свої домі.
Збережи мого синочка
І всю нашу Україну,
Боже, прошу тебе Боже,
Більше хай уже не гинуть», -
І заплакала ще дужче,
Й похилилася сердешна,
Закололо щось у грудях,
То у тузі серце рветься,
То болить душа народу,
Що давно уже ридає,
У молитвах материнських,
За спасіння всього краю,
За синів і Україну
Та щоб згинув лютий ворог,
В шепотінні б’ють поклони
Й просять з вірою у Бога…
МАТЕРИНИМИ МОЛИТВАМИ ..ХАЙ БУДЕ МИР!!! 
