Ви вчувались колись, у красу тої мови,
Що віками принижено «говором» звали,
Що на книжних сторінках не бачила волі,
Й недозволена вдома, між інших блукала?
Ви вслухались, в мелодію рідного слова?
Як звучить переливом, тремтливо десь рветься,
Та злетівши, летить так крилато і гордо,
У безкраї простори вкраїнського степу
Де б не був ти, куди б не закинула доля,
Та мандруючи світом, і в щасті, й в журбі,
Знай одне лиш, немає рідніше нічого,
Тільки та, що бринить в нас на серця струні
Солов’їна, батьківська, українська мова,
Материнського слова, початок у ній…
