Розжавши руки, відпустив його:
«Лети мій голуб, в небеса пари,
Несися стрімко у незнану вись,
Та лиш до сонця пір’я не cпали
Лети мій друже, скільки духу є,
Шукай у волі, силоньки для крил,
Відважним будь, не знаючи страху
І вже ніколи, в клітці не сиди
Лети, не оглядаючись лети,
Прийми свободу, що тобі даю
Й цінуй в ній, повсякчасно кожну мить,
Дорогу ж до неволі позабудь...»
І так спокійно стало на душі,
І в радості, не чулося вже втоми,
Розжавши руки, з голубом тоді,
Я своє серце випустив з полону…
чуттєво 
