Розітри моє серце у попіл
за вітром пусти щоб і сліду не стало
Всі ми заручники глибоких утопій
Всі ми плакали всі щось шукали
Зав’яжи мені мотузками руки
Так щоб вони до тебе не тягнулись
Твій голос то факірові звуки
Як же трепетно мої змії метнулись
Розкажи розтопчи відпусти мою муку
І забути дай цей гіркий сон
Тільки дим більше ні звуку
І полон і полон і полон
