Важке життя ,робота вже набридла!
І хочеться від світу далеко схоронитись!
А я лежу в окопі і ніч, і день на варті,
Хочеш я тебе візьму з собою подивитись?
Як засинаю я під звуки мінометів,
Як прокидаюсь, а вони не вщухли,
Живу і не набридло поки що нічого,
Нічого не набридло! Чуєте? Чи ви оглухли?
Мені б ваше життя буденне,
Сімейні клопоти, роботу хоч якусь,
Тих чудаків, тих брехунів і тих підлизів,
Як нищите ви Україну я боюсь.
Я тут за своїх побратимів гордий,
Я тут і не жалію ані капельки про це,
Я тут борюсь за незалежність України,
Нехай цей вірш й до вас щось донесе.
Я тут не за політиків і президента,
Я тут за тих новонароджених дітей,
Я тут бо хочу щоб мене запам’ятали,
Я тут бо тут багато є таких як я людей.
Скажу то ти живеш іще по-царськи,
Їж, спиш без вибухів живеш,
І не жалійся що тобі погано,
А будеш я прийду й зі мною ти підеш!