І знов на землю опустилися дощі,
Й зима кусає холодом за губи.
Мені на згадку поцілунок залиши,
Теплом щоб запалали мої груди.
У нас лишилось незакінчене життя,
Щоб кожну мить ми цінували разом.
Тобі, як квітку, я дарую почуття,
Що біля тебе розквіта одразу.
Твоі цілунки пристрасні на смак
Мені у холод душу зігрівають.
З тобою я - закоханий юнак,
Якщо такі закохані бувають.
Ти мій смарагд, дарунок сил із неба
Промінчик сонця у моїм житті.
Моя надія, ти моя потреба,
Моя зоря в небесній пустоті.