Я не надихаюсь квітами в полі,
Вітром, що в травах гуляє на волі.
Я не надихаюсь цвітом калини –
Кращої тебе немає країни.
Мила моя Україно, квітуча!
Ти найдорожча, найкраща, співуча.
Кров’ю і потом насичена вволю
Ти – моє щастя! Ти – моя доля!
Я не надихаюсь морем пшеничним,
Садом духмяним, співом незвичним,
Ти народила мене – свого сина,
Я твій назавжди, моя Батьківщино!
Скільки б життя не тривало на світі,
Краю мій рідний з волошками в житі,
Батьківський краю, дідівська місцино,
Серце моє лиш тобі, Україно!
Мила моя Україно, квітуча!
Будь ти щаслива, багата, співуча.
Божу любов хай відчує людина.
Зичу добра на віки, Батьківщино!
