Ти нерозгадана загадка,
Ти таємниця. Увесь світ,
У ніг твоїх з часів Адама,
Ти джерело життя і бід.
У тобі все : і біль, і спокій,
І милосердя, і каприз,
І самовідданість, і докір.
Любов з ненавистю сплелись
Придавши сили твому серцю.
Сама непізнаність в тобі
З непередбачливістю врешті
Та непокірністю стихій.
Ти є натхнення і неволя,
Ти пристрасть зведена у кров.
Ведеш з знаменами до бою,
Вмираєш й воскресаєш знов
І убиваєш в підлій зраді,
Сплекавши ж вірність вічно ждеш.
Тебе кохаємо й заради
Твоїх очей на плаху йдем,
Ти наречена нам і матір,
Ти доня, друг і вічний хрест,
Що вже ніколи не підняти
Та не зректися більше вже…