А там, у Ростові, німі каземати,
Орел двоголовий Надію клює.
Його проклинає заплакана мати…
В орлиній країні чи правда ще є?
А там, у Ростові, замучені грати,
Неправедний суд правді в очі плює:
Так хочуть в Надії всю волю зламати,
Як серце в грудях не болить ще твоє.
А там, у Ростові, стріляють гармати,
То кривда на правду неволю кує,
Бо хоче в кайдани весь світ загнуздати!
Чи довго мовчатиме серце твоє?
Послухайте, люди, як плаче там мати –
Неправедний суд її радість уб’є.
З’єднаймо серця, щоб кричали набатом,
Вже сонце Надії над світом встає!
13.03.16р.
