Кровава Росія
Дракона народила,
Своїм людям,
Душі отруїла.
Кровава Росія
Із народів пила кров,
Тому зуби дракона,
Посіяні були знов.
Ричить, димить основа,
Кровава зірка на чолі,
Обдурене слово,
І люди у багні.
Пророцтво не зрозуміли,
І не зрозуміти їм Христа,
Бо кров’ю душі нагодували,
З брехливого котла.
Кровава Росія
По твоїй рясі тече кров,
антихристу служила,
йому ти служиш знов.
Кровава Росія
Не зрозуміти тобі Творця,
Свободолюбивого Езопа,
І українського Кобзаря.
Ти ім'я чуже вкрала,
Щоб любуватися тобі,
Ця брехня спала,
І одягнута ти в багні.
Кровава Росія
Ти антихриста душа,
На серці демоном написано,
Навіки ти моя.
Від страху ти трясешся,
Від страху ти вбиваєш,
Та вже йде суд святий,
Що ти як сніг розтанеш.
Ти вбивала правду,
Ти вбивала слово,
Вбила співака Талькова,
Вбила правдивого Німцова.
Ще не одного ти вб’єш,
Кровава Росія,
По пророцтву тобі кінець,
Бо вже йде Месія.
Зміїний твій язик,
Обрублене жало,
І незломний український дух,
Світу, Надія показала.
Колись з Росії в Київ,
До святих ішли,
Щоб повагу їм дати,
Вклонитися могли.
А ти їх вкрала,
Приписала їх собі,
По російські написала,
Що вони твої.
Згадай як греки,
Тобі давали по спині,
Коли злодійські руки,
Там грабувати прийшли.
Це російські землі,
Це гасом не пройшло,
Бо греки повстали,
І дали тобі в чоло.
Там російська мова,
Під гаслом не пройшла,
Там ти вивчаєш грецьку,
А тут не знаєш язика.
Чи ти зовсім
Нерозумна і дурна,
Не можеш вивчить,
Другого язика.
Тут брехливо стерво,
Твої ноги на столі,
За долари церкви,
Продаєш ти сатані.
За наказом Петра
Забороняли мову,
За наказом Катерини,
Продавали нас в неволю.
По наказу Катерини
Ми рабами стали,
По слову Кобзаря,
Ми з колін повстали.
Святих яких ти мучила
Тепер свідчиш, вони твої,
Довго ти навчала,
Що вони російськими були.
Святі не брехали,
І не хапали чужої землі,
Вони тому святими стали,
Що праведними були.
По злодійські крадешся,
Щоб вкрасти, нашої землі,
Як змія ти тут в’єшся,
Та обрубали вже хвіст тобі.
Ти народжена від звіра,
Що кров людську п’є,
Тому ти ненажера,
І хапаєш чуже.
Якби ти була свята,
То не пила в нас кров,
А світилась, освячувала,
Мир спокій і любов.
Якби ти була свята,
То не грабувала,
Якби вірила в Христа,
То не убивала.
Неподібна ти на Христа,
Щоб святістю сіяла,
Ти віру у Христа,
Брехнею убивала.
Як католики колись,
Православних катували,
На вогні палили,
Смолою обливали.
Ти опустилася до них,
До їхньої слави,
Тепер кайся і молись,
Щоб антихриста прогнали.
Ти не Свята Русь,
Русь – це Україна.
Твої роги не боюсь,
Творець всьому Святиня.
ID:
658502
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 10.04.2016 06:27:05
© дата внесення змiн: 15.04.2016 10:27:28
автор: Нагорний
Вкажіть причину вашої скарги
|