Ну що, привіт тобі, Самотність,
Заходь, сідай, ти тут уже була,
Я хоч і не чекала тебе в гості,
Та все ж чудово, коли ти прийшла.
Я зараз приготую чай з жасмином,
Терпкий, без цукру, як і все життя,
І хай твоя присутність мов осіннім димом
Огорне моє змучене буття.
Посидь зі мною, не спіши нікуди,
Я так багато хочу розказати,
Живу поміж людей, а, ніби, я приблуда,
І навіть слова нікому сказати...
Ти тут жила, ти знаєш як я вмію,
Ти бачила усе в моїй душі,
Я віддаю тобі свою надію,
В замін прошу тебе у тишині.
І як не солодко чи важко мені буде,
Ти може схочеш вимкнути вогні,
Та все ж прошу, не відвертайся як усі ці люди,
Ти - все, що зараз я тримаю у руці...
