В мріях ми завжди всі молоді.
Живемо, наче смерті не до нас.
І кожен день по вранішній зорі
Ми в метушні, й не дивимось на час.
Здається нам, що ніби життя вічне.
В майбутньому всі мрії та думки.
Чекаємо на щастя ми міфічне,
А що робить сьогодні - невтямки.
І мрій здійснення не сьогодні.
Хто зна, чи не останній день живеш?
І перед смертю в розпачі безодні
Захочеш жити. Та час вже не вернеш.
Ніхто не зна, де день останній.
І не чекай від неба одкровень.
Не знаєш, бо є закон прадавній,
Що смерть нікому не дає знамень.
11:43 18.04.2016
Вінниця
