я досі памятаю як стікали
від болю слізьми... гірким горем
на всіх й на Бога нарікали...
як заливались слізьми... морем
пливли, шукаючи тонули
в глибинах ран... не затяглись
і не затягнуться. Пірнути
в твої обійми й... розійтись
проткнувши... різко захлеснутись
у твоїм-своїм горі... схаменутись
і стало пізно... не було потреби
усе заради того щоб у небо
з'явився шанс... до тебе повернутись
прийми цю скромну рану в груди
й запам'ятай... кров'ю як дз'юрчали...
я досі памятаю як стікали...
