Вранці в вікно, відчайдушно й сміливо,
Маючи ціль на лиці.
Рвуться до тебе в кімнату грайливо,
Сонця швидкі посланці.
Я ж рано встав і в долоню піймавши
Декілька світлих малих,
Дав їм тепла, наперед попрохавши,
щоб торкнулися пальців твоїх.
Щоб обличчя оббігли і губи зігрівши,
По волоссю спустилися вниз
І на шиї твоїй все тепло залишивши,
Розчинились мов свіжості бриз.