О Боже мій, скажи мені відверто,
Для чого скільки болю і жалю?
Для чого стільки люду вперто
Руйнують Україноньку мою?
У дев’яностих вражих боронили,
Щоб незалежність свято зберегти.
А нині патріотів схоронили,
Щоб з ними в полі часом не лягти.
Моя країно, скільки ж натерпілась
Образ і зречень, брехунів і зрад.
У двадцять п’ять ти, мов би зашарілась,
Мов дівчина в зимовий снігопад.
Та не від щастя, Україно-мамо,
А від знущань бандитів-дикунів.
Тоді і зараз, всеодно так само,
Тобі вселяють непотрібний гнів.
Тебе продати хочуть вже за безцінь,
Як непотрібен ласий шмат землі.
А люд простий за тебе б’ється вперто,
Бо береже святі традиції свої.
Нову історію твою переписали,
Пішла, як правда ходить по селі.
Бабуся й дід мені давно казали:
«Не відрікайся матінки землі.
Бо лиш тоді ти будеш, сину, жити,
Коли у серці буде простота.
І Україну треба всім любити,
Вона – любов, не пустка-самота.
Люби батьків, прийми пораду старших,
Так будеш довго жити на землі.
Й не будь отак, що вашим й нашим,
Бо так загубишся в отій світській імлі».
Чому ж знедолена, моя ти Україно?
Тобі сьогодні двадцять п’ятий рік.
Ти молода й водночас у руїнах,
Так зустрічаєш свій юнацький вік.
Прости отим бездарам і хапугам,
За рани у душі, яких багато.
Я краще буду йти в землі за плугом,
Аніж стріляти завтра в брата.
Нас знову ставлять, люди, на коліна,
Їм мало крові, ріжуть наш кордон.
І в кабінетах справно хляють вина
Й утверджують державності закон.
А ти, як дівчина, цнотлива й заповзята,
Терпиш й чекаєш двадцять п’ятий рік.
Бо той, хто проти тебе вже проклятий,
Настав той, рідна, вже нарешті пік.
Вовки в овечій шкурі повтікають,
Якою б це ціною не було…
Тебе сьогодні генії вітають
Й твоє Тарасове заквітчане село.
Прости й прослався, встань і йди навіки,
Благословенна ти, Країно, між усіх.
Повір, тобі Господь створив такії ліки,
Що ворог твій впаде тобі до ніг.
Герої, слава вам і слава Україні!
Подяку шле той ваш скалічений народ.
Хто довго ждав, проживши у руїні,
Достойний той найвищих нагород.
12 серпня 2016 р. Автор: Олег ГАВРИЛЕВИЧ.
ID:
683222
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 12.08.2016 14:30:38
© дата внесення змiн: 12.08.2016 14:30:38
автор: Oleg Gavrilevich
Вкажіть причину вашої скарги
|
