А осінь так тихо прийшла на поріг,
Чекала мене? Звичайно ж чекала...
Шукала дощів, хризантем, лиш не сніг,
І сонячним димом усе заливала.
Пожовклого листя вальсуюча мить
Закінчиться швидко, забудеться втома,
А вітер блукаючи десь зашумить,
І літо закінчиться все-таки знову.
Як пахнуть осінньо-задумливі дні,
І небо все нище, і грози яскраві,
Так терпко і тихо, немов би у сні,
Забудеться осінь... І я піду далі...
