Я почую тебе крізь морозяну ніч,
Крізь далекі світи на шляхах полинових...
Не сполохаю поглядом сяючих віч -
Я нап"юся лиш звуків вогнисто-медових...
Розчинюсь у піснях серед сонних озер...
Не прийду... Не торкнусь...Не скажу... Не побачу...
Ти не знаєш, як зовсім я поруч тепер,
Як тебе через мить я із тишею втрачу...
Ти - лиш мрія...А я - порожнеча, туман...
Та нехай буде й так...Не заплачу від болю...
Ти - безмежне натхнення...Ти мій талісман...
Ти моя непроста, непроспівана доля...