Ніч. Зупинка. Старечий ліхтар.
Снігом дме шаленіюча осінь.
Я один, але зовсім не сам,
Біля мене чарівність, що досі
Не лишає байдужим, що все
Заворожує й змушує битись
Серце радісне, чи то сумне,
Як б не було, та все ж таки швидше,
Це непросто красиві слова,
Це казковість неспинного танцю,
Де сніжинок нестримані па,
В переливах своїх забирають,
Огортають, неволять в полон,
Заставляючи врешті збагнути,
Що життя твоє тільки лиш сон
Від якого потрібно проснутись…
точно--сон ... 
