Ех мрійник бездомний,
бездонний, сміливий.
Занадто наївно кричиш ти
В пітьму.
Поглянь же, як люд,
Ледь живий, юродивий.
На прив'язі тягне себе ж
У труну.
З очима скляними,
Все нижче спускається.
В землю холодну
Впиваються зуби.
Прощатись з життям
Лиш мертвяк не збирається.
Каміння на шиї
Повисло грубе.
Життя - лиш на мить
Швидкоплинну, гарячу
І неважливо нам
двадцять чи сорок.
Смерть - вічний рок
І людей незрячих,
Мов кошенят
Повкидає в морок.
