За свободу в Україні
Людоньки повстали,
А продажні депутати
Люд той зацькували.
Чорним вороном кружляють,
Неньку обкрадають,
І за наші ж з вами гроші,
Свій народ вбивають.
Поглумилися над нами
Можновладці кляті.
Почуваються богами,
Крадії прокляті.
Люди, рідні, дорогенькі,
За що ж ми стояли?
Щоб на нашій Батьківщині
Нас же катували?
Знайте – нам добра не буде,
Доки влада клята.
Поки замість українців
В кабінетах «вата».
Українці, не сваріться,
Краще схаменіться!
За нащадків та за долю
Разом помоліться!
Раду дайте, як нам жити,
Щоби не тужити.
Що з майбутнім України
Далі нам робити?
Об’єднайтесь, небайдужі,
У потужну силу!
Бо інакше Україна
Ляже у могилу.
Олександр Кобиляков
