Ніч сьогодні місячна, чарівна,
Запалав вогонь в твоїй душі.
Ти сховався за високим тином,
І для тебе місяць мов чужий.
Нащо в серце заганяєш зброю?
Ти собі лиш болю завдаєш.
Я до себе підійти дозволю,
Та не дам знов перетнути меж.
Зранив серце та змочив сльозами,
Брешеш світові ще більше, ніж собі.
Можу загоїти давні рани,
Та не відвернути від біди.
Давній друг мій? Чи жорстокий воїн?
Знову не зійшлись твої шляхи.
Може, б тобі здихатися зброї,
І спалити біль свій у вогні?
https://lady-anastasiia.jimdo.com/
