Рука руку знову миє
І все йде не по новому.
Чесним людям справи шиють...
Все, як було по старому.
Нашу владу – хоч до рани,
Ніби правду святу чешуть,
А життя – таке засране,
Де ти ткнешся, всюди брешуть.
- Йдуть реформи!
- Йдуть реформи..!
Котрий рік, а все на місці,
Лиш ясніє все й не чорне,
Коли вріжеш грамів двісті.
Що ж ви, нездарі, створили
В Українї моїй славній,
Всюди – банда, тупі рила...
Де ж оті мужі державні?
Чи – одні у нас злодії,
Держиморди – крихобори,
Що дорвались, як пси, злії
До державної комори.
І рвуть тіло України
На шматки, хто більше...
В плечі дихає руїна
І стає все гірше й гірше.
Нас стріляють, підривають...
З москалем війна все тліє.
Що робить? – Вони не знають,
Бо законів не читають,
Збагатитись лишень мрія.
Обіцяли переміни,
А ведуть на дно до ями.
В них усе є, в них і зміни,
А ми стали бідняками.
Й наростає недовіра...
Буде буря, схаменіться!
Ми всі люди і не звірі...
І по доброму ступіться!
Бо не гріє тінь облуди
І добра від вас не буде.
У відставку всі катюги!
Досить тої вже наруги!
