Серпанком серпня земля укрита,
У сині далі крокує літо,
У сині далі, в осінні сльози,
В тріскучі й люті лихі морози.
Та щедрим літо недаром зветься -
Воно так сонячно всім сміється,
Так щедро барвами тішить око
І лине птахом кудись високо.
І є у серці іще надія,
На те, давня здійсниться мрія,
Що недаремні оці серпанки
І фантастичні серпневі ранки.