Пригорнувшись душею до рідного слова
Кличу я Небеса на душевну розмову,
України краса щоб розквітнула знову,
Помолюсь за народ, помолюся за мову.
Пригорнувшись душею до рідного слова
Я сплету свій вінок у весну веселкову,
На житя, на буття й воскресіння те нове
Для моєї Землі, щоб зломила окови.
Пригорнувшись душею до рідного слова
Я співаю молитву, як пісню чудову
Для усіх поколінь, що від роду до роду
Спонукають й тепер здобувати свободу!
#поезія_Іванна_Осос
