Впилась болем Україна
Й сльозою гіркою –
Лежить Донбас у руїнах,
Кров тече рікою.
Не матимуть ті прощення,
Хто смертями сіє,
Рано-пізно зло пощезне.
Пам’ятай, Росіє!
І добра тому не буде,
Хто правдоньку топче.
Проклинають його люди.
Ти прости їм, Отче!
Кажуть, що клясти негоже,
Та як осягнути
Отой біль? Прости їм, Боже…
Синів – не вернути ж…
Де батькам шукать розради,
Що смерть недаремна,
Коли всюди – тільки зрада,
Події буремні?
Не сліпий господь. Я вірю,
За усе спитає,
Й хоч немає горю міри,
Воля є святая.
З нею й будем панувати
На землі багатій,
З неправдою воювати
В українській хаті!
7.12.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Й хоч немає горю міри,
Воля є святая....
Ой,що знову буде? На Майдані знову люди,де ж те правосуддя? Хто правдоньку топче?!Коли ж заживемо в спокої і в мирі???
Супер! 
Все так! Я не лише вірю, а точно знаю, що Господь спитає з кожного. І всі отримають своє.
