Боярка – мрія, Боярка – чудо.
Боярські чари я не забуду.
Клипеня плавні, гай і діброви,
Погляд ласкавий, чорнії брови.
Притварка плине
часу навздогін.
Піснею лине
джерел передзвін.
Там пролягають
вали Змійові,
завзято співають
в гаю солов’ї.
Милий Хрещатик,
колиска моя,
Стежка до хати,
мов доля лягла.
Зустріч неждана,
палкі почуття.
І щастя жадане
на довге життя.
Сонце на небі
лишило зорю,
Мов би від себе
частинку свою.
Тишу усюди
розгойдує дзвін.
То моляться люди
за мир на землі.
Боярка – місто тихе, привітне,
Мов у Едемі, вишнею квітне.
Боярка – мрія, Боярка – чудо,
Боярські чари я не забуду.
