Нема святіших слів, ніж правда й воля,
За них у світі вічна боротьба.
Від них землі й людей залежить доля.
Без них держава кожна погиба.
І правда, й воля – то важливі речі,
Із ними кожна нація жива.
Це створені історією плечі,
А не високі пафосні слова.
А є ще у народу пам’ять вічна,
Що не лише в священних письменах,
Саме вона запалює ті свічі,
Що осявають вистражданий шлях.
І пам’ять ту уже не поховати –
Вона кричить і навіть мури рве,
Як вистояла Україна-мати.
Тепер синів на подвиг знову зве.
Саме вона забути не дозволить,
І хто ми є, й ким будемо колись.
Помнож її на правду і на волю
Й без остраху в майбутнє подивись.
І зрозумієш: правда, воля й пам’ять –
Це три кити, які тримають світ.
Народи, котрі їх в житті проспали,
Утратили навіки власний цвіт.
Тож не проспімо, браття-українці,
Держава й доля наші – на кону,
Й серця, любов’ю сповнені по вінця,
Нарешті зможуть виграти війну!
17.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
