Скоро весна… Пробудження
людини… Пробудження
природи… Бджолопад…Я бачив сон,- квітучий білий сад…
Бринить бджола… Весна… А ми з тобою
Прикриті запашною лиш габою,
Милуємось на буйний бджолопад…
Їх квіти ждуть,- тичинки у намисті
І маточки купаються в меду…
Терпіння майте,- кожну з вас знайду,-
Говорять квітам бджілки золотисті…
Знаходять… Пестять… Ніжні приймочки?
Вже мліють, сходять соком, шаленіють,
Вони про яблучко налите мріють,-
Лоскочуть їх бджолині сорочки?…
Ти дивишся… Зіниці,- на півнеба,
Рука знаходить в захваті мою
Й кладе на перса… Я дивлюсь і п’ю
Твій милий погляд, вічно юна Геба…
Жага кохання... Шепіт...Очі в очі...
На шийці б'ється жилка голуба...
Стук двох сердець...Розтанула габа...
Всесилля рук,- душа богині хоче...
Все той же сад,- рожевий водограй…
Все та бджола… Весна… А ми з тобою,
Уже накриті пристрасті габою,
Ідемо в рай,- жаданий, ніжний рай…
Я бачив сон,- квітучий білий сад…
Бринить бджола… Весна… А ми з тобою
Прикриті запашною лиш габою,
Милуємось на буйний бджолопад…