ЛАМАЄ ЧАС ОЧЕРЕТИНКИ ДНІВ,
МОЇ, ЗДАЄТЬСЯ, КІСТОЧКИ ЛАМАЄ.
Я – ТІЛЬКИ ЗВУК У ОКЕАНІ СЛІВ.
СРІБЛЯСТИЙ ЧОВЕН З ХМАРИ ВИРИНАЄ
І Я ШУКАЮ ПОСТАТЬ У ПІТЬМІ –
ЗІЙШЛА, ЧИ НІ МОЯ ЗОРЯ ЛЮБОВІ?
Я ЗНОВУ ЗРАДЖУЮ ЛІТАМ – СВОЇЙ ЗИМІ,
СТРІЧАЮ РАНОК ТИХИЙ У ДІБРОВІ
В ТВОЇХ ПАЛКИХ ОБІЙМАХ, МОВ ЮНАК.
ТА, НЕ СПІШИ ТАК, НІЧКО БЕРЕЗНЕВА,
БО МИ РОЗСТАТИСЯ НЕ ЗМОЖЕМО НІЯК –
ЛЮБОВІ РАБ І НІЖНА КОРОЛЕВА.
2004 Р.
