Так тихо....Лише годинник "тік-так".
Серце в грудях вторить йому у такт.
Тінь твоя на моєму тілі...
Мурахи...Аромат ванілі
густий та солодкий - ріж ножем.
Стільки втрачено часу- наздоженем.
Дотики, рухи ніжні, хаотичні...
Наші дві криві, суміжні, дотичні
лінії долі злилися нарешті.
Випиваю до дна. Виходжу за межі...
Дісталися краю. Коло замкнулось.
Подивився у очі...Посміхнулась...
Накривають із головою хвилі,
навіть від тіні на моєму тілі.
Доброго вечора, Пані. Очевидно, що Ви маєте найбільший скарб - кохання! Чудовий твір! Образ переданий на високому рівні. Дякую! Нехай час, обминає нас, щоб у нас були, вічні дні на свмоті...
Ну, не знаю, інтимна це лірика, чи... Вірш такий тихий(якщо можна так назвати), доладний. Словом, верлібр.
Так що, Сніжинко, у тебе куча мізків. Я захоплююся тобою . Твори.