Що за пташка там сидить,
На темно-сірій гілці?
Дарує сміх і спів свої;
Та їй давно не спиться.
Ще мить - побачать всі:
Ганебний плач її.
"Як смієш ти заплакати, як можеш ти ридати?
Хіба ти не народжена, щоб радість дарувати?" -
Зібралися пернаті.
"Ах, милі мої друзі,
Народжена я в тузі,
Навколо мене злість,
Боюсь, що хитрий яструб
З'їсть.
Співати вже не можу,
Хочу лиш ридати.
Побути милою, тендітною,
Поспати."
Та тільки-но
Зімкнула вії -
Старий знайомий
Вбив її.