Розквітли маки… на полях боїв
НапИлися людської крові і розквітли…
А дома ще чекають матері синів,
Не знають, що вони перетворились в квіти…
Вже Інституська знову ожила,
Яскраві вивіски на себе начепила.
Кров янголів з бруківки вглиб пішла
І маками у полі уродила…
А понад маками летить густий туман,
Туман-дурман летить по Україні.
Ми думали, що є в нас отаман,
А отаман не вартий і півтіні…
І поки землю на шматки деруть,
Ми заспокоюєм своє святе сумління,
У полі маки кожен день цвітуть,
Так страшно, що розквітне ціле покоління