Ніч владарює... Місто спить...
Я ж не засну ніяк, вдивляюсь,
Як небо сяйвом мерехтить
Зірок далеких, як ховає,
У собі місяць й полонить,
А після... після відпускає
Десь серед тиші гавкіт псів,
Шум поїздів і крик вокзалу,
Ні, в цім мереживі вогнів,
Тернопіль мій лишень дрімає,
Відпочиває, та не спить,
Мовчить, шепоче і чекає
Коли наступить інший день,
У сяйві нового світанку...
