Відкрию очі... Хмурість править днем,
Рве вітер листя, гілля гне додолу,
Ще й сірість неба рюмсає дощем,
Закрию їх... І чайки чую голос,
І бачу хвилю, що об берег б'є,
Із шумом піниться, барвиться переливом,
Виблискуючи з сонцем заграє,
Обласкана таким чудесним бризом,
Любуюсь... Тішусь... Гріюсь... І лечу
Замріяний під крилами фантазій,
Пірнаю в висі ніжну синєву,
Молочністю хмаринок огортаюсь,
Торкаюсь променів і бачу... Бачу все...
У здивуванні, не знаходжу більше
Нічого кращого, хоч це було уже,
Як свої очі наяву відкрити...